Сайт ДОЗ та ЦЗН

логотип

Березень 2011

Новоселицька центральна районна лікарня

За румунського панування в Новоселиці працювала лише одна лікарня. З листопада 1940 року, після створення Новоселицького району, на належний рівень піднято медичне обслуговування населення: почали працювати поліклініка, диспансер, дитяча консультація, значно розширено лікарню.

Новоселицька центральна районна лікарня відновила свою роботу після визволення району віл німецько-румунських загарбників в березні 1944 року . На території району працювали лікарня, венерологічний диспансер, протималярійна станція, фельдшерсько-акушерські пункти в селах Стальнівці, Черлена, Ванчиківці, Костичани.

Районна лікарня була розташована в пристосованих одноповерхових будівлях на околиці міста біля залізничного вокзалу .В 1971 році в мальовничій місцевості на березі річки Рокитнянки збудований сучасний багатоповерховий лікарняний комплекс, де створені належні умови для медичних працівників та пацієнтів.

До складу лікарні входять наступні підрозділи: стаціонар на 326 ліжок, поліклінічне , фізіотерапевтичне, рентгенологічне відділення , клінічна та бактеріологічна лабораторії, пункт швидкої медичної допомоги, зубопротезне відділення.

Кіцманська центральна районна лікарня

До 40-х років минулого століття державної охорони здоров’я на території району практично не існувало.

30 липня 1940 року в адміністративному центрі району м.Кіцмань відкрито лікарню на 25 ліжок. В 50 роках в районі була сформована державна система охорони здоров’я з мережею медичних закладів двох рівнів.

У 1980 році, коли головним лікарем району був Петро Іванович Фівчук, введено в есплуатацію новий корпус Кіцманської ЦРЛ на 325 ліжок та районну поліклініку на 600 відвідувань в зміну.

Стаціонарну допомогу на той час забезпечували 8 установ з ліжковим фондом 765 ліжок, амбулаторно-поліклінічну – 11 закладів з проектною потужністю 1200 відвідувань за зміну…

Кельменецька центральна районна лікарня

Кельменецька районна лікарня заснована в 1944 році згідно з наказом обласного відділу охорони здоров’я №47 від 20.09.1944 року. Лікарня була розрахована на 100 ліжок, до складу якого входили: терапевтичне, хірургічне, дитяче та інфекційне відділення.

Центральна районна лікарня (ЦРЛ) – основний лікувально-профілактичний заклад на ІІ етапі медичної допомоги сільському населенню. Вона є також одночасно органом управління і центром організаційно-методичного, оперативного керівництва всіма закладами охорони здоров’я на території району і відповідальна за організацію, постановку і якість надання медичної допомоги населенню.

Охорона здоров’я Заставнівського району

Заставнівський район, як адміністративна одиниця, утворений у 1940 році. Тоді працював у районі 1 лікар і 3 медичних сестри.
Районна лікарня відкрита у квітні 1944 року на 10 ліжок. У вересні 1944р. лікарня розширена до 50 ліжок і відкрито поліклінічне відділення в окремому будинку.

В 1945р. організований райздороввідділ. В 1946 році відкрито інфекційне відділення на 10 ліжок. В 1947 р. районна лікарня розширена до 75 ліжок – головний лікар Райхман до 1953р. В 1948р. відкрита санепідстанція в складі районної лікарні. Як самостійна структура одиниця реорганізована з 1969р. В 1950р. відкрита туб лікарня в с. М.Кучурів на 10 ліжок – головний лікар Нечитайло, яка була розширена в 1960р. до 85 ліжок.

В 1950 році відкрита Вікнянська дільнична лікарня на 15 ліжок. В 1950р. при районній лікарні відкрито терапевтичне відділення, хірургічне, дитяче та пологово-гінекологічне. З 1953р. по 1957р. – головний лікар району Новіцький І.В. В 1957р. ліквідований райздороввідділ і головним лікарем району став Шищук Д.Д.. В 1960р. – лікарня розширена до 120 ліжок. В 1962р. – побудований корпус в с.Вікно на 50 ліжок.

Глибоцька центральна районна лікарня

Охорона здоров’я Глибоцького району представлена:
– центральною районною лікарнею на 290 ліжок, поліклінікою потужністю 500 відвідувань за зміну з приписними селами Димка, Михайлівка, Червона Діброва, Слобідка, Опришени, Петричанка та Сучевени з населенням 17415 чоловік смт. Глибока з приписними селами та 72229 чоловік району;

У складі райлікарні функціонують: терапевтичне відділення на 50 ліжок, неврологічне відділення на 30 ліжок, кардіологічне відділення на 35 ліжок, хірургічне відділення на 35 ліжок, травматологічне відділення на 20 ліжок, пологове відділення на 10 ліжок, відділення патології вагітних на 10 ліжок, гінекологічне відділення на 20 ліжок, ЛОР відділення на 20 ліжок, дитяче відділення на 20 ліжок, інфекційне відділення для дорослих на 20 ліжок, інфекційне відділення для дітей на 20 ліжок, реанімаційне відділення на 6 ліжок, в тому числі, дитячих 2 ліжка.

Крім того, функціонують клінічна, біохімічна та бактеріологічна лабораторії, фізіотерапевтичне відділення, відділ трансфузіології, оргметодвідділ, централізована бухгалтерія, зубопротезна лабораторія на госпрозрахункових засадах, відділення швидкої медичної допомоги в складі 2-х бригад (лікарська та фельдшерська), господарській відділ та котельня;

Герцаївська центральна районна лікарня

Медицина Герцаївського району розвивалась паралельно з розвитком району. До створення Герцаївського району в квітні 1992 року в Герцах була номерна лікарня, яка входила до складу Глибоцької ЦРЛ.

До складу ЛПЗ Герцаївського району входять 11 фельдшерсько-акушерських пунктів, 6 сільських лікарських амбулаторій загальної практики – сімейної медицини, Байраківська дільнична лікарня на 9 терапевтичних ліжок і поліклінікою при ній на 25 відвідувань в день.

Герцаївська центральна районна лікарня складається з поліклінічного відділення на 90 відвідувань, та стаціонару на 126 ліжок в цілому, зокрема з терапевтичного відділення на 50 ліжок, хірургічного відділення на 25 ліжок, дитячого відділення на 20 ліжок, пологового відділення на 15 ліжок, гінекологічного відділення на 10 ліжок та відділення анестезіології з ліжками інтенсивної терапії на 6 ліжок.

Вижницька центральна районна лікарня

На І сесії Буковинського сейму 28 червня 1911року був прийнятий проект закону про створення у містах Стороженець і Вижниця “публічних загальних лікарень”. Про це свідчить протокол сесії. Рішення сесії підписані лікарем Францем Йосифом.

Лікарня почала функціонувати у 1912році. Директор лікарні у Вижниці –Доктор Александер Піотровський. греко-католик, русин (українець) володів українською і німецькою мовами.З 1914року лікарню очолює Казимір Папп, який закінчив Віденський факультет медицини.

У 1940 році було відкрито поліклініку з терапевтичним, хірургічним, стоматологічним, гінекологічним, педіатричними кабінетами.В кінці 60-х років з ініціативи головного лікаря Якова Захаровича Іцкова з’єднали два корпуси поліклініки, надбудовано другий поверх.

Поліклініка стала просторим, сучасним приміщенням з гарним інтер’єром, з’єднана двохповерховим переходом з основним корпусом, а також з терапевтичним і дитячим відділеннями. Була відкрита в цей час бак лабораторія, господарські приміщення, гаражі, посаджено парк. Ще за часів Австрії у 1912році у Виженці збудовано і відкрито санаторій для лікування легеневих хворих.

Чернівецький обласний центр служби крові

Обласний центр служби крові

Чернівецька обласна станція переливання крові створена рішенням Чернівецького облвиконкому від 12.05.1944 року та наказу №9 Чернівецького обласного відділу охорони здоров’я.Першим головним лікарем було призначено лікаря-хірурга Ліндельфенда Макса Гершовича.

У 2008 р. Чернівецька обласна станція переливання крові реорганізлвана в обласний центр служби крові і є комунальним лікувально-профілактичним закладом.

ОЦСК – структурна одиниця єдиної системи служби крові України і в своїй організаційно-методичній і виробничій діяльності регламентована постановами, законами Кабінету Міністрів України та інструкціям МОЗ України.

ОЦСК підпорядкований Головному управлінні охорони здоров’я Чернівецької облдержадміністрації, є організаційно-методичним центром у справі пропаганди донорства, заготівлі крові, виготовлення компонентів та препаратів крові для лікувально-профілактичних закладів. Керівництво службою крові області здійснює головний лікар, заслужений лікар України Мігайчук Василь Михайлович.

У закладі 60 штатних посад, в т. ч.: лікарів – 13,5, – середнього медичного персоналу – 21,0, молодшого медичного персоналу – 14,0, інших – 11,5.

У структуру закладу входять: 15 відділеннь трансфузіології, відділ комплектування донорських кадрів, організаційно-методичний відділ, відділ заготівлі крові, відділ компонентів та препаратів крові, клінічна, імунологічна, бактеріологічна і СНІД-лабораторії.

Планування заготівлі крові проводиться із розрахунку 12 мл. на одного жителя області, відповідно вимог ВООЗ та заявок лікувально-профілактичних закладів на компоненти та препарати крові.

Служба крові області випускає 11 найменувань трансфузійних середовищ та стандартів.
За останні роки заготівля крові складає 8,1 мл. на одного жителя (10-е місце по Україні). В області проводиться виважена гемотрансфузійна терапія. Донорська кров 100% тестується на гемотрансфузійні інфекції.

Чернівецька міська державна санітарно-епідеміологічна станція

Чернівецька міська державна санітарно-епідеміологічна станція

Чернівецька міська санітарно-епідеміологічна станція ІІ категорії обслуговує 3 райони міста, з населенням 241,235 тис. чол., розміщується в двох приміщеннях: епідвідділ та сангіглабораторія по вул.Я.Гакмана, 7; адміністрація,бухгалтерія, оргвідділ, санітарно-гігієнічний відділ по вул.Шкільний ,25.

На початку квітня 1944-го року через 10 днів після звільнення м. Чернівці від німецько-фашистських окупантів Червоною Армією формуються органи держсаннагляду, призначено першого головного лікаря міськсанепідемстанції, він же головний державний санітарний інспектор міста – Заліс В.Є.

Наказом №1 від 07.07.1944р. міською санепідслужбою разом з міською станцією швидкої допомоги були передбачені заходи попередження висипного тифу в місті. В той же час працювали головним держсанінспектором житлово-комунального нагляду Кобзарь М.О., і головним держсанінспектором з гігієни харчування Литвин Л.А.
В м. Чернівці були створені три райсанепідемстанції: Сталінську райСЕС очолював Співак С.Г., Ленінську райСЕС – Блат Ф.З., Шевченківську – Голуб Д.М.

З 1947р. головним лікарем міськсанепідемстації був призначений Шульга.
З 1948-50р.р. очолює санепідемстанцію Денисова Л.П.
В 1950 р. держсанінспеція ліквідована з підпорядкуванням міській санепідемстанції.
З 1948р. міська санепідемстанція об’єднується з районними санепідемстанціями, молочно-контрольною станцією і підпорядковується обласній санепідемстанції, в цей же час започатковано створення лабораторної бази міської санепідслужби.

Чернівецька міська дезінфекційна станція

Чернівецька міська дезінфекційна станція

Чернівецька міська дезінфекційна станція була створена після звільнення Буковини від німецько-фашистських загарбників – на початку квітня 1944 року. Першим завідувачем Чернівецької міської дезінфекційної станції призначено лікаря Гірша Г.Й.

На той час в області були спалахи висипного та черевного тифів, дизентерії. Початковий штат дезстанції складав 14,5 посад. У штаті дезстанції, крім 3 дезінструкторів, дезінфектора, були бухгалтер, секретар, лікар-епідеміолог, лікар-дезінфекціоніст, лікар-госпіталізатор, механік, магазинер, статистик, санітарка, перукар.

Структура станції:
– адміністративно – господарська служба;
– відділ госпіталізації та вогнищевої дезінфекції;
– санітарний пропускник;
– відділ камерної дезінфекції.

Міською дезстанцією проводяться дезінфекційні, дезінсекційні роботи, а також госпіталізація інфекційних хворих в лікувальні заклади.

Прокрутити вгору